Результати життєздатності озимих культур після пікових морозів.

В умовах центрально-західного Лісостепу (Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, південь Житомирської та Київської областей, та північ Кіровоградщини та Черкаської областей) мінімальна температура повітря протягом січня – першої декади лютого у так звані температурні «ями» знижувалася до мінус 25-27 °С, що було майже на 5-8 °С нижче норми. Зокрема перший мінусовий температурний пік 20-27 °С тривав з 17 по 22 січня, наступна морозна хвиля зайшла наприкінці січня-початку лютого – до мінус 22-25 °С, і нарешті третю хвилю - до мінус 15-17°С ми пережили 9-10 лютого. Додайте ще посилення вітру в цих датах до 15-19 м/с та нестійкий сніговий покрив від 5 до 25 см., отримаємо цілком логічні переживання аграріїв що до можливого пошкодження озимих культур низькими температурами. 

Фахівці агротехнологічного департаменту агроконсалтингової компанії ПРОПОЛЕ провели відбори проб рослин озимої пшениці, озимого ячменю та озимого ріпаку з метою визначення життєздатності за експрес-методикою. Отримано наступні результати:

1. На полях озимих культур висота снігового покриву становить від 5 до 25 см. Наявна двоярусна льодова кірка була зумовлена температурними коливаннями та опадами у вигляді дощу. Перший ярус – підмерзання верхнього шару снігу, та другий ярус – притерта льодова кірка яка покриває рослини у вигляді суцільного льоду або льодової «каші». Глибина промерзання ґрунту від 4-5 до 22 см, і залежить від висоти снігового покриву. Найбільше промерзання – 20 см і більше, встановлено на ділянках, де сніговий покрив фактично відсутній. 

Слід наголосити, наукові дані свідчать, що розрахункова критична температура вимерзання становить для пшениці озимої у фазі сходів – мінус 12-13°С, 3-го листка – мінус 13-14°С, кущіння – мінус 14-16°С; озимого жита – мінус 15-17°С, ячменю озимого, ріпаку – мінус 11-12°С.